Запропонував учням для аналізу вірші-мініатюри Леоніда Талалая і помітив, що в його творах зустрічається часто повторення однакових сполучників. Це,звичайно, одна із поетичних синтаксичних фігур, про яку ми навряд чи коли згадуємо на уроках, навіть і в старших класах.Отже, багатосполучниковість - це полісиндетон. Тут і далі приклади з творів Леоніда Талалая:
І пожовтіли, і пожухли, Я живу,
і позгорталися листки, де шахти і зірниці,
де одігралися у жмурки де хлібами славляться лани,
і постаріли огірки. де щоденно
стверджують криниці,
що нема
без неба
глибини.
Нагромадження у строфі значної кількості сполучників уповільнює виклад думок, посилює наспівність, підкреслює роздуми поета.
Навмисне пропускання сполучників між однорідними членами речення чи частинами складного речення називається асиндетоном.
Хвилі здіймає, струмить блакить, Облітає листя
над степом спекотним плине. Висиха трава,
Дивитьтся з ялиці
Заспана сова.
Мета безсполучниковості у вірші - відтворити швидкість руху або раптовість змін.
Немає коментарів:
Дописати коментар