Центон як літературна гра й не тільки

   Почну з не тільки.
  "Ми живемо в епоху, коли всі слова сказані",- зазначав Сергій Аверинцев. Віктор Мельник  наполягає, "що світобачення сучасної "людини інформаційної" - часто фраґментарне, колажоподібне, внутрішньо суперечливе".  Отже, кожне твердження в новітній культурі неминуче виявляється цитатою?! Ледве чи.
   Проте в  літературі  постмодернізму   виникає навіть новий особливий фраґментарно-колажоподібний жанр – центон.
   Центон - (з лат. клаптикова ковдра) вірш, цілком складений з рядків інших віршів.
   До складання такого вірша долучився і я:
"Відпразникуймо рік, без тижня рік",-          В. Сторожук
Промовила аж наче винувато.                       Ю. Цебро
Прийшла пора промінно покохати.               А. М'ястківський
О часу плин! Все відійшло навік.                   В. Колодій
На фоні первозданної краси                            В. Лазаренко
Із вітерцем з горбка в долину                         М. Стрельбицький
Стікає вічність по краплині.                           О. Сенатович
Ти тільки не розхлюпай, не згаси.                 Г. Тарасюк
  На уроках центон можна використати як прийом, що допоможе учням відрізнити один віршовий розмір від іншого. Для цього до класу лише слід принести десяток поетичних збірок різних авторів і запропонувати дітям скласти двовірші, дотримуючись канонів силабо-тонічного віршування.
  Ось що може вийти:
Рядок простий і бездоганний:      П. Гірник
Забанувала тітка Ганна.                Н. Третяк
            Там на зеленій оболоні                  А. Бортняк
            Сніжинки у твоїх долонях.           Л. Мазур
Сніги м'які і наче не холодні,             В. Сагайдак
Ще не склювали зір дощі голодні.    М. Каменюк
   Не бануйте!
   Більше центонів тут
  До речі, щоб запам'ятати слово центон, скористайтеся мнемонімічною фразою "Цент он!"  Детальніше про мнемоніку тут.