ЧАРІВНИЙ ЛІФТ
Жила одна дівчинка, її звали Мері. У неї були карі очі, руде коротке волосся, яке переливалося на сонці. Носик у неї був гостренький, губи тоненькі. Була вона маленькою зростом і худенькою.
Батько Мері працював на фабриці, але його раптово звільнили , і сім’я почала відчувати нестачу грошей.
А наближалося Різдво. Дівчинка дуже захотіла зробити подарунки своїм рідним. Але грошей в неї не було.
Мері мала добру подругу на ім’я Дженіфер. Саме їй Мері розповіла про свою проблему. Дженіфер вирішила поділитися з Мері своїми кишеньковими грішми й зателефонувала їй:
- Привіт, подруго. Зайди до мене на хвилину.
- Добре. Через півгодини я буду в тебе.
Мері одягнулася і вийшла з квартири. Викликала ліфт. Двері відчинилися й дівчинка зайшла до брудної кабіни. Кнопки , як зажди, дули побиті, помальовані. Вона натиснула одну з них. За обшивкою панелі щось дзвякнуло, храпнуло. Зрештою двері зачинилися, ліфт поповз вниз.
Мері зразу і не зрозуміла, що опинилася… в минулому. Автомобілі на дорозі були, як в старому кіно, одяг на перехожих теж, музика із вікон лунала старовинна…
Дівчинка злякалася і східцями побігла до своєї квартири. Вхідні двері були відчиненими, Мері забігла до кімнати.
Але кімната їй здалася незнайомою. Шпалери були темно-коричневого кольору, меблі й речі - антикварними. На стінах висіли великі чорно-білі світлини.
До кімнати зайшла маленька дівчинка, дуже схожа на саму Мері.
- Хто ти? – запитала Мері
- Я – Бренда.
- Таке ім’я було в моєї бабусі. Вона жила в цій квартирі в середині ХХ століття.
- А зараз і є середина ХХ століття.
- Це я потрапила в минуле?! І ти – моя бабуся?!
Довго ще Мері розмовляла зі своєю бабусею – маленькою дівчинкою. Розповіла і про безгрошів’я в сім’ї.
А потім Бренда показала своїй онуці сад. Сад ріс за будинком, де зараз розташована багатоповерхівка. У саду було багато дерев: яблуні, вишні, черешні, абрикоси. На клумбах – різнокольорові квіти: троянди, орхідеї, ромашки, маки, дзвіночки.
- Допоможи мені, Мері, пересадити троянди.
- Із задоволенням, - відповіла Мері.
У горщику дівчинка знайшла… золоті монети. Бренда сказала:
- Вони – твої. Викликай ліфт, піднімайся до квартири. А я залишуся і ще попрацюю.
Мері піднялася на свій поверх і подзвонила. Відчинив двері … батько. А у вітальні вона побачила сучасні меблі і речі.
- Ти вже була в подруги?
- Так, але не у Дженіфер. Візьми, тату.
- А звідки ці монети?
- Я, - подумала трохи Мері, - я їх знайшла у старому горщику. А зараз мені потрібно зателефонувати Дженіфер.
Мері запросила Дженіфер на вечерю, після якої вони розглядали світлини в сімейному альбомі. Дівчинка ще раз переконалася, що дуже схожа на бабусю.
Немає коментарів:
Дописати коментар