Брацлавщина як зосередження болю, надії і честі у творчості Олександра Дмитрука

   Брацлавщина... Кожна дорога, кожен путівець, а, можливо, й кожна стежина ходжена-переходжена, їжджена-переїжджена в минувшину тими, ким нині пишаємося-гордимося. До такого додумався, читаючи роман "Честь і плаха" напередодні 60-річного ювілею його творця - вінницького письменника й журналіста Олександра  Дмитрука.

   У четвертому розділі  твору автор розповідає про пореслідування брацлавськими козаками під орудою Василя Дрозденка польського війська навесні 1664 року.

   Одну із сутичок з ворогами Олександр Дмитрук змальовує так:
"Напроти Вишковець, трішки вище впадіння в Бог Шпиківки, де Чернецький почав переправлятись, як тільки половина війська перейшла річку, а на лівому березі ще залишалося біля тисячі ляхів, Дрозденко накинувся на ар’єргард, вирубуючи на очах основних сил шляхту. Ті, що були у воді, спробували кинутися на допомогу, але їх не випускали, кремсаючи під вигуки: «Рубай шляхту!»
   Так от, цей бій відбувався якраз напроти пагорба, який здавна місцеві мешканці називають Наливайковою горою. На думку вишковецького краєзнаця Миколи  Танасюка, тут за сімдесят років до змальовних вище подій Северин Наливайко проводив навчання свого війська. Зважаючи на подібність цієї місцини з місцем, де розташовувався Брацлавський замок, таке припущення можна вважати правдоподібним. До речі, Северин Наливайко є одним з головних героїв роману О. Дмитрука "Тризна".

   Можливо,  освячене славним попередником місце допомогло Василю Дрозденку здобути переконливу перемогу в черговій сутичці з ворогами: "Такого удару з тилу поляки не очікували, й будучи серйозно знекровленими та побоюючись пастки, швидко подалися подалі від Брацлава в напрямку Печери, кинувши поранених, ще не знаючи, що там на них очікує".
   Вкотре переконуєшся: концентрація сили, згусток духовної величі, зосередження болю й надії - ось що таке Брацлавська земля, неперевершеним співцем якої ось уже кілька десятиліть залишається вінницький письменник і журналіст Олександр Дмитрук.
   Прочитайте його "Тризну" або "Честь і плаху" й відчуєте, що після болю (плахи та тризни)  всеодно настає час надії. І честі.

До теми:
Олександр Дмитрук - співець героїчного минулого Брацлавщини