Зразок аналізу ліричного твору

    Використавши план аналізу ліричного твору, з яким можна познайомитися за посиланням http://vvv62.blogspot.com/2014/02/8-1.html, пропоную  аналіз наступного вірша Леоніда Талалая «Верхів’ями день догорів…»

Верхів’ями  день  догорів,
Як  усмішка  теплого  літа,
Темніє  вода  у  Дніпрі,
Верба  починає  темніти.


І  вечір  уже  звечорів,
І  ясена  тінь  вечорова
Ховає  у  сонній  траві
Гнізда  прохололу  підкову.

Як  хочеться  все  охопить
Очима,  чуттями  своїми!
Уже  потемніли  степи,
І  сутінки  стали  густими.

Уже  піднялася  пітьма,
Зрівняла  долину  з  горою…
І  відстані  майже  нема
Між  зіркою  в  небі  і  мною.

   Леонід Талалай належить до тих ліриків, у яких природа спонукає до роздумів  про місце людини в цьому світі. Якраз таким є його вірш «Верхів’ями день догорів…», твір можна віднести до пейзажної лірики.
  У ньому - сум за прожитим днем, а, може, прожитими роками, бажання осягнути світ і зрозуміти його. Проте провідний мотив твору в рядках:
                                      ...відстані  майже  нема
                                     Між  зіркою  в  небі  і  мною.
   Таке може сказати тільки людина з великим життєвим досвідом, яка уважно, трепетно ставиться до навколишнього. Її і будемо вважати ліричним героєм твору.
   Щоб краще передати його  замилування літнім вечором, автор використовує метафори "день догорів",  "піднялася  пітьма", епітети "теплого літа," " прохололу підкову", "у сонній траві", порівняння "як усмішка теплого літа".
   А риторичний оклик
                                        Як  хочеться  все  охопить
                                        Очима,  чуттями  своїми!
виражає щирість почуттів ліричного героя.
   Вірш написаний 3-стопним амфібрахієм, Стопа - катрен з перехресним римуванням. Такий віршовий розмір і така строфа надають твору розважливості, спонукають до вдумливого прочитання.
   Використавши ці та інші художні засоби, Леонід Талалай закликає читача уважно ставитися до світу навколо і в собі, бо людина буде щасливою лише тоді, коли між цими світами  "відстані майже нема"