Ніна Гнатюк - яскрава творчиня нових слів

        У підручнику «Рідна Мова» 6 клас автори пишуть: „ Серед майстрів авторських неологізмів в українській літературі можна назвати П. Тичину, М. Рильського, А. Малишка, М. Стельмаха, М. Вінграновського, І. Драча, В. Стуса”    [ 1,65 ]. Як на мене, до таких письменників  належить і  наша землячка Ніна Гнатюк.

Авторські неологізми завжди були однією з ознак її поетичного стилю. Так, у вірші „Не вмію жить розмашисто, модерно...” з книги „Шовковиця” ,що побачила світ у 1983 році, читаємо (виділення моє):

                                  Тобі я заздрю, яблуне осіння,

                                  Що вигойдала й пронесла плоди

                                  Від першого високого цвітіння

                                  До вас, вітрянолисті холоди. 

     Особливо багато авторських новоутворів у книзі «Поміж небес і трав» 1998 року,  зокрема такі: столозо, жовтоглинні, чорнотороччя, тонколозна, місяцеброва, травневогрозна,  чорнохмиззя, вітристо-плинкою, стосвічково,  тонкостебло, червоноглода, вітропогода, червоночеремошне, дрібнокрапна, чорногільна,  хмаротяжко.

    Всі неологізми Ніна Гнатюк утворені способом складання основ на відміну від, наприклад, Станіслава Чернілевського,  у якого у збірці «Рушник землі” неологізмів теж чимало, але утворених таким способом я  відшукала лише один: хмарогонець. Окрім того, більшість неологізмів у поета – іменники, а у Ніни Гнатюк  - прикметники та прислівники.  Серед тих, що знайшла я, тільки 2 іменники, зате прикметників – 10, прислівників – 4.

      Значну кількість таких слів знаходимо у віршах, у яких йдеться про дитинство, юність, перші почуття. Саме вони, на мою думку , допомагають поетесі передати радість і новизну дитячих чи юнацьких вражень ( поезії „П’ятнадцята весна”, „5 березня 1953 року”, „Гладущик”).

    Авторські неологізми  Ніни Гнатюк  увиразнюють  палітру  її творів, а деколи стають у них і основною  поетичною фігурою. Як от у вірші „Етюд дитинства” ( виділення моє ) :

                           Вода в криниці маминій морозна.

                           Ковтаєш з кварти — кидає  у дрож.

                           І я біля криниці — тонколозна,

                          Місяцеброва і травневогрозна,

                          В руках тримаю сонця свіжий корж.

    Дослідник поетичних фігур  Богдан Леськів зазначає:   „З позиції теорії фігур головну цінність представляють слова, придумані поетом, їх ефективність і функціональна сила у контексті” [ 2,99 ]. Саме про таку ефективність та силу  неологізмів  і можна говорити ,читаючи  поезії Ніни Гнатюк у книзі  „Поміж небес і трав”.

___________________________  
Використана література:

      1. Глазова О. П., Кузнєцов Ю. Б. Рідна мова: Піручник для 6 кл.- К.: Педагогічна преса,2006.

      2.  Леськів Б. В. Поетичні фігури.-  Тернопіль.: Книголюб, 2000.  

                  Катерина  Підрушняк ,випускниця Брацлавської ЗОШ №1