Довільний вірш

   Терміни вільний вірш і довільний вірш звучать майже однаково. Дехто може подумати, що вони є синонімічними. Але це не так.
   Термін вільний вірш нині вживається рідко. Частіше використовують інший , що позначає те саме явище у віршуванні - верлібр. Про особливості вільного вірша (верлібру) й білого вірша можна прочитати тут.
   А довільний вірш (байковий) - це вірш, написаний у силаботонічній системі віршування (переважно ямбом), рядки в якому мають різну кількість стоп і римуються довільно.
   Через те, що він створює враження невимушеної оповіді, його часто використовують у байках. Звідси й інша назва вірша.
     У гарному будинку на вікні
     Бриніли Квіти у макітрі;
     Тихесенько вони гойдалися на вітрі,
     Радіючи весні.
     На другому вікні стояли інші Квіти:
     З паперу зроблені і шовком перевиті,
     На дротяних стебельцях, наче мак,-
     Хто йде, дивується усяк...
             Леонід Глібов "Квіти"
   Нерідко довільний вірш вживається поетами-ліриками в елегіях, допомагаючи органічно відтворити в них інтонацію, співзвучну з настроєм ліричного я. Зокрема, часто довільним віршем послуговувався Г. Косинка.
    Крига кригу
    Серед бігу
    Ламле, кришить в купи снігу,
    В гори льоду!.. Дніпр реве –
    То він бореться й живе,
    Царство сонне
    Тане, тоне,
    Бо прийшла весна...
           Григорій Косинка "Льодолом"
  Порівняємо ці все-таки нетрадиційні для української літератури віршові форми: верлібр, білий і довільний вірші.