Запорізькому роду нема переводу, або ж із Днем сміху

   1 квітня не тільки День сміху, але й день народження великого українця-пересмішника Миколи Гоголя, нащадка славного козацького роду, одним із представників якого був  брацлавський полковник Остап Гоголь.
Вважають, що саме з нього письменник змалював свого безсмертного Тараса Бульбу.
   Козаки, а особливо запорожці, у творах Миколи Гоголя не тільки мужні, сильні, сміливі, людяні, гуманні, вірні, але й веселі, влучні на язик. Чого варті лише химерні прізвиська запорожців, які згадує письменник у повісті "Тарас Бульба": Печериця, Долото, Густий, Ремінь, Бородавка, Шило, Метелиця, Закрутигуба, Вертихвост, Кукубенко, Перекотиполе, Писаренко. А у  "Втраченій грамоті" писар мав прізвище  "Віскряк — не Віскряк, Мотузочка — не Мотузочка, Голопуцьок — не Голопуцьок..."
   Таким же влучним на язик був іще один український пересмішник Павло Глазовий, у якого гоголівський Тарас Бульба в нічку-петрівочку перепутав малолітражку "Запорожець" з дитячою коляскою.
   Зараз нечасто на дорогах можна зустріти  дивний витвір радянського автодизайну . Але навіть коли ці авта не можуть уже їздити самі, то стають інколи екстравагантними додатками (причепами!) до китайського восьмикіння. Воістину : запорізькому роду нема переводу.
   Усміхнімося! Світлина з того краю, де за полковника мали пращура  Миколи Гоголя.