суботу, 30 січня 2021 р.

І знову про центони

    Центон - вірш, у нашому випадку,  цілком складений з рядків віршів інших поетів. Автор  для себе вирішив, що в одному центоні не може цитуватися хоча б один автор двічі. Приклади центонності є і сучасній   прозі. Ніби можна говорити про певну “вторинність” , коли використовуються чужі тексти як матеріал для побудови власних . 

Проте вона відома в літературі з античних часів. Тим більше, як зазначає О. Седакова, “вторинними” можна назвати цілі епохи - пізня античність, бароко. І ще одне зауваження: майже всі центони в моєму доробку іронічні, хоча автор в жодному з них не прагнув цього досягти, бо не вважає, що іронія  є  обов'язковою ознакою постмодернізму. Так вже вони склалися.   Такі, мабуть,  мистецькі закони. Адже Ортега-і-Гассет ще 1925 року писав, що  «натхнення - завжди неодмінно комічне за своїм характером... Воно просякнуте комізмом, який простягається від відвертої клоунади до ледь помітного іронічного підморгування, але ніколи не зникає зовсім”. Хочу зазначити, що автор шанобливо ставиться до цитування інших авторів, як і до їх творчості в цілому.  Тому не дозволив собі зробити жодної зміни в рядку, що цитувався, поставити в нім навіть коми. І лише в деяких випадках розділові знаки було поставлено в кінці деяких рядків.  От і все. Може, комусь здасться, що в  передньому слові багато цитат.  Але ж воно про центони. То ж як тут без  цитування?!

***

А що ті клятви? Легко їх давати:      М. Луків
Йдемо по зорях у щасливий сад!       Є. Летюк
У мене й крил немає, щоб літати     І. Муратов
З балконних заіржавлених оград.    М. Лиходід

В сорочці білій, вишитій на свято     В. Лазаренко
Передчуття щасливого чогось,        Л. Талалай
А біль не вщух, і я, немов на чати,       В. Колодій    
Щоб не чекала іншого когось.      Г. Печенівський

Немає коментарів:

Дописати коментар

Related Posts Plugin for WordPress, Blogger...

Деякі інші повідомлення